Офіційний сайт управління охорони здоров'я Сумської ОДА

Розділи сайту
Календар
«    Ноябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Архіви

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією


Опитування

Чи вважаєте Ви за потрібне щорічно проходити медичний огляд?
Так, це допоможе зберегти моє здоров'я
Ні, мені це не потрібно
Ще не визначився
Хмара тегів
Популярне
build_links(); ?>
Кориснi посилання



Для громадян, що змушені покинути свої оселі



Шляхи і підсумки розвитку охорони здоров’я на території Сумщини у 1926-1940 роках

Із середини двадцятих років стали проводитись спільні науково-практичні заходи зі створеним у 1923 році Українським інститутом удосконалення кваліфікації лікарів. Основні заходи були спрямовані на вивчення стану здоров’я населення і надання медичної допомоги, упровадження в практику організаційних форм роботи, диспансерного методу, профілактичних напрямків у праці. У результаті у найбільш крупних лікувально-профілактичних закладах поступово формувався науковий підхід у практичній діяльності. Особливо активізувалася робота наукового товариства лікарів у Сумах, яке очолив завідуючий хірургічним відділенням центральної міської лікарні І.П. Скляров. Створена Й.І. Камецьким санітарно-бактеріологічна лабораторія була своєрідною школою для підготовки кадрів санітарно-епідеміологічної служби. У її стінах одержали і підвищили кваліфікацію багато лікарів і середніх медичних працівників.

М.І. Віленська багато зробила у справі реорганізації Сумської дитячої лікарні, яка стала базою щодо впровадження нових методів діагностики і профілактики в педіатричну практику, базою підготовки кадрів лікарів і середніх медпрацівників, працівників ясел та інших дитячих установ.

Актуальною проблемою медицини і охорони здоров’я залишалася необхідність вивчення стану здоров’я робітників з наступною розробкою програми їх диспансерного оздоровлення. Уперше ця робота на Сумщині почала проводитися з 1924 року, а у повній мірі розпочалася з 1927 року. При цьому медичним працівникам довелося зустрітися з рядом проблем, виявлених під час проведення профоглядів: нестача медичної апаратури та асигнування, недостатня підготовка багатьох лікарів з питань професійної патології та диспансеризації, скептичне, а часом і вороже ставлення до профоглядів з боку окремих груп робітників, насамперед сезонних. Особлива увага приділялася вивченню умов праці і побуту, як на виробництві, так і вдома.

На Сумщині у середині двадцятих років уперше у країні була організована трудова колонія «Здравниця» для проведення трудової і медичної реабілітації хворих туберкульозом. Вона внесла багато нового у справу боротьби з туберкульозом і в розв’язання цієї соціальної проблеми. Трудова колонія працювала за принципом самоокупності. Хворі туберкульозом у залежності від стану здоров’я залучалися до відповідних видів трудової діяльності.

У 1926 році у сумах уперше відкрилась дитяча поліклініка. Почалось проведення профілактичних оглядів дитячого населення. У 1927 році у Сумах почав діяти будинок санітарної освіти, а в 1929 році – у Конотопі та Ромнах. На початку 30-х років створений перший музей санітарної освіти, де були зібрані цікаві експонати. У ці роки була створена мережа середніх медичних навчальних закладів. У 1930 році відкрились медичні технікуми у Сумах, Охтирці, Конотопі, у 1931 році – У Ромнах, 1932 – у Глухові. У подальшому вони були реорганізовані у фельдшерсько-акушерські школи, а потім – у медичні училища. У 1936 році було відкрито Путивльську медичну школу, в 1937 році – Лебединську фельдшерсько-акушерську школу. Всі вони відігравали важливу роль у підготовці середнього медичного персоналу. Найбільш кваліфіковані і авторитетні лікарі вважали своїм обов’язком брати участь у підготовці медичних кадрів і в додаток до своєї основної роботи були ще й викладачами.

На території Сумщини зміцнювалася і розповсюджувалася мережа сільських лікарських дільниць, дитячих і жіночих консультацій, молочних кухонь, колгоспних пологових будинків, здоровпунктів на промислових підприємствах, фельдшерських пунктів, дитячих ясел. Організовувалися нові спеціалізовані кабінети у поліклініках. Приділялася увага підвищенню кваліфікації медичних кадрів. Було закладено фундамент загальної доступності медичних закладів. Завдяки їх безкоштовності була подолана переломна межа у процесі залучення населення до надання медичної допомоги.

У другій половині 30-х років на Сумщині здійснювалися заходи по боротьбі з кишковими інфекціями, висипним тифом, малярією, іншими інфекційними захворюваннями. З 1934 року не реєструвалися випадки натуральної віспи і зворотного тифу. Знизилося захворювання трахомою, венеричними хворобами, туберкульозом. Значного розвитку отримала комплексна система заходів з профілактики травматизму.

У січні 1939 року була утворена Сумська область, до її складу увійшли 31 район і 3 міста обласного підпорядкування. Обласний відділ охорони здоров’я очолила О.К.Шкадіна, обласну санітарну інспекцію і обласну санітарну станцію – М.С. Єфімов. Булопроведено аналіз стану медико-санітарного обслуговування у кожному районі і місті, розроблено комплексні заходи щодо їх поліпшення.