Офіційний сайт управління охорони здоров'я Сумської ОДА

Розділи сайту
Календар
«    Ноябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Архіви

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією


Опитування

Чи вважаєте Ви за потрібне щорічно проходити медичний огляд?
Так, це допоможе зберегти моє здоров'я
Ні, мені це не потрібно
Ще не визначився
Хмара тегів
Популярне
build_links(); ?>
Кориснi посилання



Для громадян, що змушені покинути свої оселі



Земська медицина, діяльність земських медичних працівників

1 січня 1864 року в Росії було видано положення про організацію земських установ. Це стало основною умовою утворення й розвитку земської медицини. У земствах з моменту їх появи працювали прогресивно налаштовані лікарі, котрі прагнули всіляко поліпшити медобслуговування, особливо сільського населення. Поступово земська медицина почала свій перехід до стаціонарної системи, який здійснювався через змішане медобслуговування, тобто шляхом поєднання двох систем і поступової зміни однієї іншою, більш досконалою. Труднощі у наданні медичної допомоги існували не тільки через слабку матеріальну базу лікувальних закладів та погане забезпечення їх кадрами, а й через надто низький культурний рівень жителів міст і сіл. Звертання за допомогою до лікарів становило у 1870 році тільки 0,03 відвідання на одного жителя. Тому земським лікарям довелося крок за роком долати різні перешкоди і поступово привчити людей до користування гігієнічними та лікувальними закладами, розуміючи при цьому глибоко вкорінену недовіру до офіційної медицини. При формуванні до неї значну роль відіграли ставлення й розвиток хірургічної допомоги населенню, які стали одним з найважливіших досягнень земських медиків, великим стимулом у поліпшенні охорони здоров’я у цілому.

Земські лікарі намагалися не відставати від досягнень науки. У 1910-1912 роках у Сумській, Охтирській та Лебединській лікарнях були встановлені рентгенівські апарати. Лікарі стали безпосередніми ініціаторами відкриття дитячих ясел у відповідних населених пунктах. У 1903 році у Сумському, Лебединському та Охтирському повітах функціонували 39 ясел. Особлива увага у яслах зверталася на організацію та якість харчування, виконання правил особистої гігієни, на виховну роботу. Враховуючи величезну роль умов життя населення, санітарного стану місць проживання та промислових підприємств у зниженні інфекційних захворюваності та у зміцненні народного здоров’я, багато лікарів виступали за заснування санітарної організації, хоча у більшості земств вважали це зайвою витратою коштів. Перша така організація на теперішній території області була створена у 1901 році у Сумах. Вона мала лабораторію для бактеріологічного та санітарно-гігієнічного дослідження, завдяки їй обстежувалася вода, досліджувався і матеріал від хворих на дифтерію, холеру, туберкульоз, черевний тиф, дизентерію, інші інфекції.

Для земських лікарів було характерним прагнення до підвищення кваліфікації. З середини 80-х років ХIХ століття земства стали відсилати їх у відрядження за кордон та в університетські центри для покращення практичних навичок та поповнень знань.

У період приказної та земської медицини подальший розвиток отримали церковна, громадська, державна та приватна благодійність. Меценатами ставали землевласники та промисловці. Серед них особливе місце займають І.Г. Харитоненко, який був селянином, а став великим цукрозаводчиком, та його син П.І. Харитоненко. Вони багато зробили як для Сум, так і для розвитку сфери охорони здоров’я. Чимало коштів спрямував на меценатство і відомий підприємець М.О. Суханов, великий цукропромисловий власник А.Я. Терещенко, державний діяч і дипломат М.М. Неплюєв.

За земський період мережа медичних закладів та забезпеченість медичними кадрами дещо збільшилася: кількість лікарняних ліжок зросла з 220 до 967, лікарів з 12 до 77, фельдшерів з 54 до 235, акушерок з 6 до 86. У середньому лікар обслуговував 17 тисяч пацієнтів, фельдшер – 5,5 тисяч пацієнтів. На 10 тисяч жителів було 7 лікарняних ліжок. Та все ж земська медицина зробила важливий крок уперед та досягла окремих значних успіхів. Зокрема, була створена нова система організації медичного обслуговування, яка отримала високу оцінку в інших країнах. Земський лікар був одночасно лікарем-організатором та спеціалістом у своїй справі. У ті роки були також розроблені основні принципи боротьби з інфекціями, роботи сільської лікарської дільниці, санітарної організації та медичної статистики, розповсюдження серед населення медичних та гігієнічних знань. Організація нових лікарських дільниць, відкриття лікарень – усе це відбувалося між періодами загострення епідемічної небезпеки, особливо після холерних, дифтерійних, інших епідемій.