Офіційний сайт управління охорони здоров'я Сумської ОДА

Розділи сайту
Календар
«    Ноябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Архіви

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією


Опитування

Чи вважаєте Ви за потрібне щорічно проходити медичний огляд?
Так, це допоможе зберегти моє здоров'я
Ні, мені це не потрібно
Ще не визначився
Хмара тегів
Популярне
build_links(); ?>
Кориснi посилання



Для громадян, що змушені покинути свої оселі



Витоки медицини на Сумщині
Різноманітні захворювання людей існували в усі часи. Адже поява та розвиток тієї чи іншої недуги в організмі кожної конкретної людини тісно пов’язані з умовами її життя та діяльності, з впливом на неї оточуючого середовища. А ці фактори, на жаль, надто часто позначалися на здоров’ї населення негативно. Причому не тільки в найближчі до сьогодення епохи, а й на зорі нашої цивілізації. Отож, зрозуміло, що й потреба в лікувальній допомозі, її одержанні та наданнісвоїм корінням сягає глибин тисячоліть.

Заселення території Сумщини почалося понад 15 тис. років тому. З тих незапам’ятних часів і до нинішніх днів паралельно з розвитком трудової, господарської та культурної діяльності людини також удосконалювалися лікування та гігієнічні навички. У кінці другого століття до нашої ери на території, яку займає сучасна Сумщина, з’явились і почали розвиватися слов’янські племена. Уже на той час у них виділялися чоловіки й жінки, котрі краще за інших знали цілющі властивості деяких рослин та речовин, володіли певними, одержаними емпіричним шляхом, методами лікування ряду хвороб та пошкоджень. Ці зцілювачі були представниками народної медицини, що розвивалася на основі їх здібностей і таланту.

Центрами не лише землеробства та культури, а й медицини ставали монастирі, які утворювалися на Сумщині у ХVI- ХVII століттях. Достатньо сказати, що перші лікарні у нас були відкриті при монастирях – у Глухівському, Охтирському та Путивльському повітах. Особливу роль відіграв заснований у 1648 році неподалік села Соснівка на Глухівщині монастир Глинська пустань, де функціонувала чимала лікарня й аптека. Відомо, що у 1695 році було відкрито козацький шпиталь у Кролевці. У 1737 році у 13 полкових містах України, зокрема у Сумах та Охтирці, були введені посади міських лікарів.

Уперше на землях Сумщини лікарня та аптеки були відкриті на початку ХVIII століття в Глухові, який був тоді крупним культурним і адміністративним центром Лівобережної України. На початку ХVIII століття у гетьманській резиденції у Глухові працювали доктор медицини, лікар і аптекар. У 1706 році засновано державну аптеку. Потім з’явилася у 1743 році приватна аптека Якова Марковича. На той час установи щодо виготовлення та реалізації ліків існували тільки у Львові, Києві й Лубнах. Однією з перших лікарень була й охтирська. Побудована на кошти О. Надоржинського, вона функціонувала з 1741 року у Свято-Троїцькому монастирі.

Будівлю першого госпіталю споруджено в 1771 році при Шосткинському пороховому заводі, який за кількістю робітників значився серед найбільших у Росії.

Історичний проміжок кінця ХVIII – початку ХIХ століття характеризується появою, зокрема й у нашому краї, губернських лікарських управ. Вони були створені в 1797 році. Мета заходу – передати питання організації медичного обслуговування самим медикам. З’явилася нова посада – повітовий лікар. На нього поклали обов’язки налагодження у разі необхідності боротьби з епідемічними захворюваннями серед населення та домашніх тварин щодо надання невідкладної допомоги, розгортання масової заготівлі лікарських рослин, судово-медичної функції тощо. Суттєву роль відігравали й цирюльники – так у ті часи називали медиків, які виконували фельдшерські функції.

На території Сумщини за роки приказної медицини було відкрито тільки дев’ять лікарень на 270 ліжок, дві богодільні на 80 ліжок та 7 фельдшерських пунктів. Медичних кадрів у закладах Приказу громадського опікування вкрай не вистачало, бо налічувалося лише 12 лікарень, 54 фельдшери та 6 акушерок-повитух.

Таким чином, медицина поступово набувала наукового й державного характеру, хоча розвивалася дуже повільно, медичних кадрів у системі приказної медицини було надто мало. Проте виконували вони значний обсяг лікувальної роботи у складних умовах того часу.