Офіційний сайт управління охорони здоров'я Сумської ОДА

Розділи сайту
Календар
«    Март 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Архіви

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією


Опитування

Чи вважаєте Ви за потрібне щорічно проходити медичний огляд?
Так, це допоможе зберегти моє здоров'я
Ні, мені це не потрібно
Ще не визначився
Хмара тегів
Популярне
build_links(); ?>
Кориснi посилання



Для громадян, що змушені покинути свої оселі



Захворювання тканин пародонту у дітей дошкільного віку
Захворювання тканин пародонту у дітей дошкільного вікуРозповсюдженість захворювань тканин пародонту є значною проблемою в усьому світі. Так, для прикладу, у США гінгівіти мають 82% підлітків, в Англії та Бельгії – 90%. В Україні поширеність захворювань тканин пародонту серед дитячого населення становить близько 68%. Що стосується цієї проблеми у нашій області – кожні два роки проводиться моніторинг розповсюдженості стоматологічних захворювань, у першу чергу, захворювань тканин пародонту у рекомендованих ВООЗ для дослідження вікових групах дітей 3; 6; 12 та 15 років.

 

    На жаль, вже у дітей до 5 років виявляються захворювання тканин пародонту. А це хронічно-інфекційні захворювання, які характеризуються активним запальним процесом у тканинах пародонту з наступною руйнівною резорбцією альвеолярної кістки. Першочергову роль у розвитку запальних захворювань пародонту відводять мікроорганізмам, яких у порожнині рота до 700 штамів. У дошкільнят виникають гінгівіти (запалення ясен), пародонтити зустрічаються рідко. Як показали дослідження 2015 року по області, діти до 6 років вже мають ризик захворювання тканин пародонту, тому стоматологам необхідно приділяти велику увагу профілактиці даного захворювання у дітей дошкільного віку, а у разі виникнення – діагностиці та лікуванню цього патологічного процесу. Не проліковані захворювання пародонту у дітей раннього віку призводять до розвитку пародонтитів у старших дітей та підлітків з подальшою можливістю втрати зубів.

 

   Спровокувати доволі складне та неприємне захворювання можуть анатомічні та функціональні особливості будови щелепно-лицьового апарату дітей дошкільного віку. 

 

   У нашій області у стоматологічних поліклініках Шостки, Ромен, Охтирки та стоматологічному відділенні №3 Сумської обласної клінічної стоматологічної поліклініки створені кабінети професійної гігієни порожнини рота, де дітям прищеплюють навички гігієнічного догляду за зубами і ротовою порожниною, що є важливою і суттєвою ланкою у профілактиці захворювань тканин пародонту. Саме з утворенням зубного нальоту пов’язують високу частоту гінгівітів у дітей раннього віку.

 

   Дитину з одного року поступово слід навчати після споживання їжі порожнину рота полоскати водою, чистити зуби зубною щіткою. Навчати малюків слід в ігровій формі, доброзичливо. Спочатку потрібно показати, як тримати зубну щітку, які рухи треба нею виконувати. 

 

   Після закріплення у дитини навичок щоденного чищення зубів (вранці, після сніданку і перед сном) та засвоєння методики чищення (напрямок рухів, послідовність очищення окремих поверхонь і груп зубів тощо), можна дозволити їй використовувати зубну пасту для дітей даної вікової категорії. Саме лікарю-стоматологу необхідно допомогти батькам у виборі цих гігієнічних засобів. Дитина з 4-5 років повинна чистити зуби не менше 2-3 хвилин, виконуючи при цьому 200-300 рухів. 

 

   Лікар-стоматолог, контактуючи з батьками, має довести їм, що треба стежити за дотриманням у дитини стану порожнини рота на належному гігієнічному рівні. Їх потрібно навчити вичищати дітям зубний наліт, протираючи зуби після споживання їжі ватними тампонами або турундами, зволоженими розчином харчової соди.

 

   Стоматолог повинен контролювати ступінь очищення зубів. Під час подальших оглядів дитини він визначає індекс гігієни порожнини рота і рекомендує батькам самостійно проводити подібне (найпростіше) визначення стану гігієни порожнини рота для контролю чищення зубів. Для цього слід навчити батьків прийомам забарвлення зубного нальоту йодовмісними розчинами до та після чищення зубів. Свідченням ефективного чищення зубів є відсутність забарвлення на зубах після чищення. Подібний контроль гігієни порожнини рота рекомендують проводити 1-2 рази на місяць.

 

   Також важливим фактором ризику розвитку захворювань тканин пародонта є характер харчування. М’яка їжа не сприяє достатньому навантаженню на жувальний апарат дитини і самоочищенню зубів, внаслідок чого відбувається скупчення нальоту у пришийкових ділянках. Солодощі дитина повинна отримувати в незначній кількості, відповідно до її віку. Після їх споживання потрібно прополоскати рот водою або відповідним розчином для ополіскування.

 

   Захворювання слизової оболонки порожнини рота та тканин пародонту - дуже важлива медико-соціальна проблема світової стоматології. Несвоєчасна профілактика, діагностика та лікування цих патологічних станів призводять до хронічного перебігу, ранньої втрати зубів та стоматологічної інвалідизації пацієнтів. Тому профілактичний напрямок у роботі лікарів-стоматологів є одним з основних завдань у досягненні мети здорової стоматологічної нації.

 

   Пошук шляхів підвищення ефективності лікування та профілактики запальних захворювань тканин пародонту є одним із основних завдань сучасної стоматології.